ГОСТЯ ФЕСТИВАЛЮ AIFF 2019 – ШЕРОН РОУВЕН
Шерон Роувен поєднала досвід 37-річної роботи юристом і 20-річної – кінорежисером, щоб розповісти історію жінок-юристів в Америці. У своєму новаторському фільмі «Врівноваження терезів» Шерон зняла інтерв'ю з представницями п'ятьох поколінь цієї професії, зокрема з суддею Верховного Суду Рут Бадер Гінзбург і відомою активісткою з прав людини Глорією Еллред, присвячені проблемам, з якими стикаються сьогодні жінки-юристи у Сполучених Штатах. Стрічку було показано на загальнонаціональних телеканалах США у 2017 році. Шерон продемонструвала фільм, у якому веде мову про гендерну рівність у професії юриста, деяким найбільшим фірмам і корпораціям світу, а також національним асоціаціям адвокатів і національним жіночим організаціям, у тому числі й Національній Асоціації жінок-юристів, та на
Гарвардському саміті Національної асоціації адвокатів з питань збереження жінок у професії.
Шерон Роувен отримала ступінь бакалавра в університеті Еморі, а ступінь доктора юриспруденції – в Колумбійському Південнному коледжі права. Вона є партнером-засновником юридичної фірми «Rowen & Klonoski» та компанії з виробництва фільмів «R&K Productions»; обидві ці фірми розташовані в Атланті.
Коментар режисера
ШЕРОН РОУВЕН
Режисер/продюсер/юрист


Створення фільму «Врівноваження терезів» поєднало в собі 35 років досвіду роботи судовим адвокатом і 20 років записування інтерв'ю з жінками-юристами з усіх верств суспільства. Серед опитаних – члени Верховного Суду США, активісти-правозахисники, перші жінки, які зуміли добитись успіху в цій царині, й молоді колеги, які ще не вірять у те, що партнерство має не набагато більше шансів, ніж виграш у лотерею. Моя віра в закон як інструмент соціальних змін почалась тоді, коли я отримала допуск до юридичної практики у 1979 році, а моя пристрасть до гендерної рівності зародилась невдовзі після того, як суддя відхилив моє рішення, бо не вірив, що жінка може працювати юристом. Я приcвятила свою правничу кар'єру соціальній справедливості й переконанню в тому, що всі ми повинні використовувати наш час задля подальшого утвердження прав людини будь-якими можливими способами. Я сподіваюсь, що цей фільм започаткує загальнонаціональну розмову про те, як пробити скляну стелю й чому наше суспільство не бачить лідера в жінці, про той неможливий вибір, що його змушені робити чоловіки й жінки між своєю кар'єрою та відповідальністю за турботу про близьких.